Сонети-мацапурики

0.      совість з вівсом

кіт з вітром гомонів

німів зі всіх сторін  

голос грози кривив

  Дніпро топив сторій

їв скоморох свій борщ

краплі живої хвилі

ловив під  вовчий дощ

поки попу до віри 

вів гойїв зичних  вій

з води вів колом волі

і схід   хоч би осліп

під вітрогони голі

чув сич солоний сміх

догори  дригом  гріх

1.канталупка

галімий безум в чаті

  кицюнька з канталупок

без ляди без  шухляди

ледащо з гваделупок

по струнці  букв втикає

риштунки не читає

   тараньку з пивом має

дух смайликів здирає

забембаний від Ганни

рве кишки страдиварі

під форс-мажор кохані

за Інтернетом  в  барі

а й справді випендрони 

ці  весняні гормони