Вдивляюся в Маску: сльозинка на скроні... Вивчаєш мене - я немов на долоні. Для мене ти тайна, бо вперто мовчиш, - Захищений грою, мене дослідиш. Я тут, я вже поруч, пізнай лиш мене! - Мої прорахунки недбалість жене На смерть, на вівтар... І немає вже їх... Я без прорахунків недружніх своїх. Чому не страждаю? Поразку терплю? - А маска все плаче, кохає в жалю... Тебе я не гідна, маско мінлива... Серце відкрию, бо я є фальшива! Не маю і вбрання такого, як ти, - Цю маю підробку в собі берегти. Та ні, вже набридло: я ж душу трую... Дивися: сміюся ще й сльози проллю... Тож нині я справжня, змиваю свій гріх. Зніми підлу маску! В очах що твоїх? Неправда з обманом? - У мене вже ні. І хай живе Правда! Загибель брехні! Здивований??? Друже... Мене ж дослідив! Чи душу зміїну ти не приручив??? То дивна тварюка: бо може любить, Але за обман вона прагне вкусить... Повільно отрута до серця пливе - І ти мене любиш?! Кохаєш мене?! Не варто: Змія, що тебе ошукала, В уста твої лживі я труту поклала. Не бійся, не згинеш: у тебе є ліки - Душа твоя темна! Хоча б не навіки...
Все тексты автора Зміюка
Класна річ, хвалю! Нагадує рядок пісні Стінга, "...the mask I wear is one...", справді цікавий вірш! Таке враження, що ти собі спеціально такий аватар вибрала, як прелюдію до цього вірша!..
Для тех кто хочет, но не может (on-line техническая помощь):
Александр
994445
Авторские права на размещенные тексты принадлежат их авторам. Перепечатка материалов запрещена без размещения гипер-линка www.litclub.us и имени автора материала.
За содержание рекламных баннеров ответственность несут рекламодатели.
Кнопки Литклуба>>
І окреме спасибі моєму смаку: завдяки йому я вибрала саме цей аватар... 
Дзянкую!)
Александр